avangard-pressa.ru

Тема 20. Рішення суду першої інстанції - Педагогика

Питання для обговорення

1. Поняття і види судових рішень.

2. Законна сила судового рішення.

3. Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення.

4. Зміст судового рішення.

5. Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.

6. Ухвали суду першої інстанції.

Завдання

102. У березні 2010 р. Коробко С.О. звернувся до суду з позовом до Коробко С.М., третя особа – виробниче житлове" ремонтно-експлуатаційне управління, про визнання таким, ш/ втратив право користування жилим приміщенням. На обґрунтування позовних вимог він зазначив, що з квітня 2006 р. проживає та прописаний у квартирі в м. Черкасах, яка належала його бабусі, котра померла 2 серпня 2009 р. Відповідач, його дядько проживав у цій квартирі до 2007 р., але згодом одружився і став проживати за іншою адресою і більше не користувався спірним житлом без поважних причин.

Соснівський районний суд м. Черкас рішенням від 21 квітня 2010 р. у задоволенні позову відмовив, а Апеляційний суд Черкаської області рішенням від 6 липня 2010 р. зазначене судове рішення скасував і ухвалив нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України скасувала рішення апеляційного суду і залишила в силі рішення районного суду з таких підстав.

У матеріалах справи наявна довідка управління від 11 березня 2010 р. про те, що в спірній квартирі зареєстровано дві особи: відповідач у справі – наймач Коробко С.М. і позивач – піднаймач Коробко С.О.

Згідно зі ст. 71 ЖК при тимчасовій відсутності наймач або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення районного суду й постановляючи нове – про задоволення вимог Коробка С.О., виходив з того, що відповідач не проживає у спірній квартирі з 2007 р., а проживає за іншою адресою разом із дружиною.

Проаналізуйте рішення щодо його законності й обґрунтованості.

103. У грудні 2009 р. Проценко звернувся до суду з позовом до Ковтуна про стягнення подвійної суми завдатку, мотивуючи позовні вимоги тим, що на підтвердження свого наміру купити у відповідачки квартиру в м. Севастополі 10 грудня 1998 р. він уклав з нею нотаріально посвідчену угоду про завдаток та передав їй як завдаток 3 тис. 427 грн. (сума, еквівалентна 1 тис. доларів США). За умовами цієї угоди Проценко для забезпечення договору купівлі-продажу квартири, який мав бути укладений не пізніше 30 квітня 2006 р. Однак договір купівлі-продажу не був укладений з вини Ковтуна, оскільки квартира перебувала під заставою в "Укрсоцбанку" та на неї суд наклав арешт. Позивач просив стягнути з відповідачки на його користь подвійну суму завдатку в розмірі 10 тис. 660 грн. та 3 тис. грн. – на відшкодування моральної шкоди.

Ленінський районний суд м. Севастополя рішенням від 30 січня 2010 р., яке залишив без зміни Апеляційний суд м. Севастополя ухвалою від 9 вересня 2010 р., позов Проценка задовольнив частково і ухвалив: "стягнути з Ковтуна на користь позивача подвійну суму завдатку в розмірі 10 тис. 660 грн., 160 грн. витрат з оплати судового збору та 8 грн. державного мита в дохід держави. У задоволені решти позовних вимог суд відмовив".

Яким вимогам повинно відповідати судове рішення? Дайте аналіз ухваленому рішенню. Складіть резолютивну частину рішення суду.

104. У березні 2009 р. Євсюков звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ведути Березівського р-ну Одеської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. На обґрунтування позову Євсюков послався на те, що 24 лютого 2007 р. він отримав державний акт на право приватної власності на землю, а 28 лютого звернувся з письмовою заявою до відповідача про розірвання договору оренди, оскільки вирішив організувати власне господарство. Незважаючи на те, що він завчасно попередив відповідача про розірвання зазначеного договору оренди, той відмовив йому в поверненні земельної ділянки і продовжує користуватися земельним паєм, таким чином порушуючи його права як власника. У зв'язку з цим Євсюков просив суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою т повернути належний йому земельний пай.

Березівський районний суд Одеської області рішення від 15 травня 2002 р. в задоволенні позову відмовив.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Одеської області рішенням від 13 серпня 2009 р рішення суду першої інстанції скасувала, задовольнивши позов. Ухвалено зобов'язати TOB усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 3,16 га в межах згідно з планом розташованою на території Ставківської сільської ради, та повернути її власникові – Євсюкову.

Яке із зазначених рішень відповідає вимогам законі Обґрунтуйте свою позицію щодо вирішення цієї справи.

105. У червні 2010 р. Ярченко Іван Петрович звернувся до Любомлянського районного суду Волинської області з позовом до Сікоренко Ольги Іванівни і Сікоренка Анатолія Кирил вича про усунення перешкод у користуванні квартирою № 4 вул. Шкільній у м. Любомлянську шляхом їх виселення.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що набув пр во власності на спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 15 лютого 2010 р. із Сікоренко О.І. Цього ж дня позивач написав розписку, зі змісту якої видно, що -зобов'язався у випадку повернення йому грошей до 15 травня 2010 р. здійснити зворотне відчуження спірної квартири на користь Сікоренка А.К. Згідно з умовами вказаного договору відповідачі до 15 травня 2010 р. повинні були звільнити квартиру від свого майна, виписатися з неї й оплатити комунальні послуги, проте вказаних умов не виконали.

Під час розгляду справи відповідачка Сікоренко О.І. звернулася до суду із зустрічним позовом до позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири. Обґрунтовуючи свої вимоги, відповідачка посилалася на те, що договір купівлі-продажу було укладено з метою приховати іншу угоду – договір застави. Договір купівлі-продажу вона уклала на прохання свого сина Сікоренка А.К., який є власником приватного підприємства "Сад", що мало кредитні зобов'язання перед "Укрсоцбанком". Позивач Ярченко І.П. надав приватному підприємству позику для погашення кредитного боргу підприємства. Вказану суму позики, яка разом з іншими витратами становила 12 тис. доларів США, Сікоренко А.К. зобов'язувався повернути до 15 травня 2010 р. З метою забезпечення повернення йому грошових коштів позивач запропонував переоформити на нього право власності на квартиру, що й було зроблено. При цьому грошей вона не отримувала, оскільки вони були перераховані на рахунок приватного підприємства.

Складіть рішення у цій справі

106. У березні 2007 р. Кузьменко Марія Григорівна звернулася до суду із позовом до Давидова Миколи Гнатовича про відшкодування витрат на будівництво будинку.

Позивачка посилалася на те, що її матері, Кузьменко Ларисі Кирилівні, на праві власності належав житловий будинок у с. Хотинь Рівненського р-ну Рівненської області, який знаходився в непридатному для проживання стані. Оскільки остання була пенсіонеркою і грошей для його відновлення не мала, тому вони домовилися, що Кузьменко М.Г. відремонтує будинок за власні кошти, а Кузьменко Л.К. передасть його їй у власність. На ремонт, який тривав протягом травня – листопада 1998 р., позивачка витратила значні кошти. 19 липня 1999 р. Кузьменко Л.К. склала заповіт на все належне їй майно на ім'я Кузьменко М.Г., а в січні 2005 р. склала новий заповіт – на користь Давидова М.Г., про що позивачці стало відомо після смерті матері у квітні 2005 р.

Позивачка на підставі статей 1216, 1231 ЦК просила стягнути зі спадкоємця Давидова М.Г. на її користь вартість використаних на будинок будівельних матеріалів у сумі 22 тис. 369 грн, 4 тис. 200 грн, сплачених як заробітна плата будівельникам, понесені судові витрати.

Складіть рішення у цій справі.

107. Русланов МЛ. подав позов до заводу «Серп і молот» про поновлення на роботі на посаді електрика складального цеху та про стягнення зарплати за вимушений прогул з 12 вересня 2005 р. до 2 жовтня 2005 р. із розрахунку 900 грн. щомісяця. Районний суд в резолютивній частині судового рішення зазначив: "Позов Русланова М.І. задовольнити, стягнути на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12 вересня до 2 жовтня 2005 р. Рішення може бути оскаржене у п'ятнадцятиденний строк в апеляційному суді".

Які помилки допущені в резолютивній частині судового рішення? Складіть резолютивну частину цього рішення.

108. У березні 2009 р. Бурко звернулася до суду з позовом до державного підприємства «Харківський метрополітен» (далі – ДП) про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

Ленінський районний суд м. Харкова рішенням від 26 листопада 2009 р. у задоволенні позову про поновлення на роботі Б. відмовив і зобов'язав управління ДП змінити дату, звільнення і на 8 лютого 2009 р., внести в наказ про звільненню в трудову книжку відповідні зміни та провести оплату листка непрацездатності.

Апеляційний суд Харківської області рішенням від 19 травня 2010 р. зазначене рішення суду скасував і ухвалив нове, яким поновив Б. на роботі з 3 лютого 2009 р. і зобов'язав стягнути з ДП на її користь 14 тис. 959 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу.

За заявою відповідача, яка надійшла до суду 3 червня 2010 р., було ухвалено 16 червня 2010 р. додаткове рішення цього ж суду, яким зменшено розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу з 14 тис. 959 грн. до 9 тис. 922 грн.

Чи були підстави для ухвалення додаткового рішення? Визначте порядок ухвалення додаткового рішення.

109. Дергачівський районний суд Харківської області рішенням від 30 травня 2008 р., залишеним без зміни ухвалою судової палати з цивільних справ апеляційного суду від 17 вересня 2008 р., задовольнив позов Рожка І. та Рожко Л. до Михальського про поновлення порушеного права користування земельною ділянкою.

Суд першої інстанції ухвалою від 6 вересня 2009 р., залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду від 4 лютого 2010 р., за поданням державного виконавця державної виконавчої служби роз'яснив спосіб і порядок виконання рішення цього ж суду від 30 травня 2009 р. При цьому справу було розглянуто суддею за відсутності сторін. Даних про те, що сторони були повідомлені судом у встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи, у матеріалах справи немає.

Дайте правову оцінку діям суду. Визначте порядок роз’яснення судом рішення суду

Тема 21. Заочний розгляд справи Питання для обговорення

1. Загальна характеристика заочного розгляду справи.

2. Умови заочного розгляду справи.

3. Порядок заочного розгляду справи.

4. Порядок перегляду заочного рішення.

5. Оскарження заочного рішення.

Завдання

110. До суду звернулась Шестакова з позовом до Потапова про встановлення батьківства та стягнення аліментів на її неповнолітню доньку. Відповідач у судове засідання не з'явився втрете, хоча завжди був сповіщений належним чином, про що в матеріалах справи є докази, і про причини неявки не повідомляв. Суддя, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про заочний розгляд справи, хоча позивачка була проти заочного розгляду справи.

Суд позов Шестакової задовольнив у повному обсязі. Через п'ятнадцять днів після отримання заочного рішення від відповідача до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення, де зазначалось, що відповідач проти позову заперечує і в нього є докази в обґрунтування своїх заперечень. В останнє судове засідання він не з'явився у зв'язку з хворобою, про що надав довідку з лікарні.

Чи були допущенні суддею помилки? Чи повинен прийняти суддя заяву відповідача про перегляд заочного рішення?

111. Гранін звернувся з позовом до Климова провід шкодування 3 000 грн. матеріальної та 4 000 грн. моральної шкоди. В перше судове засідання з поважних причин не з'явився позивач, і суддя відклав розгляд справи. В друге судове засідання не з'явився з поважних причин відповідач, і суддя знов відклав розгляд справи. В трете судове засідання надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутністю. Гранін у судовому засіданні заявив два клопотання: перше про заочний розгляд справи, друге – про зменшення розміру позовних вимог на 1 000 грн.

Суддя не задовольнив жодного клопотання і пояснив Граніну, що при заочному розгляді справи позивач не може змінити розмір позовних вимог без повідомлення про це відповідача і в такому випадку потрібно буде відкласти судовий розгляд. Якщо Гранін не буде зменшувати розмір позовних вимог, то можливий заочний розгляд справи.

Дайте правову оцінку діям судді?

112. У результаті ДТП Ярчук спричинив автомобілю Дорошенка шкоду в розмірі 3 000 грн. Дорошенко звернувся з позовом про відшкодування матеріальної шкоди. Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином, і про причини неявки не повідомив.

На прохання позивача суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи. Позовні вимоги були задоволені в сумі 1 500 грн. Позивач з таким рішенням не погодився і на наступний день після його отримання подав апеляційну скаргу на заочне рішення.

Через п'ятнадцять днів з дня проголошення рішення від відповідача надійшла заява про перегляд заочного рішення, в якій зазначалось, що відповідач проти позову заперечує і надає докази в обґрунтування своїх заперечень. Пояснив, що в судове засідання він не з'явився у зв'язку з тим, що був у відрядженні, про що надав довідку з місця роботи, але про це повідомити суд не мав змоги.

Суддя в прийнятті заяви відмовив, мотивуючи це тим, що відповідачем не сплачений судовий збір за заяву про перегляд заочного рішення і пропущений строк на подання такої заяви.

Дайте правову оцінку діям судді та сторін.

113. Судом 6 листопада 2010 р. постановлено заочне рішення, яким були задоволені позовні вимоги Гомінко до Луніна та Мусіна про стягнення суми боргу в розмірі по 2 000 грн. з кожного. В заяві про перегляд заочного рішення від 19 листопада 2010 р. Лунін та Мусін просили рішення скасувати, посилаючись на те, що вони не отримували судові повістки про День, час і місце слухання справи.

Ухвалою суду від 14 грудня 2010 р. вказана заява залишена без задоволення.

Лунін та Мусін не погодились з ухвалою і 19 грудня 2010 р. подали апеляційну скаргу на ухвалу суду, в якій просили скасувати ухвалу та постановити нову про перегляд заочного Рішення.

Перевіривши матеріали справи судова колегія залишила апеляційну скаргу без розгляду.

Чи допущені процесуальні помилки судами? Чи правильно діяли відповідачі?

114. Машков звернувся з позовом до Яшина про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5 000 грн., посилаючись на те, що з вини відповідача сталося затоплення його квартири гарячою водою, внаслідок чого він змушений був зробити у квартирі ремонт.

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, до суду не з'явився і про причини неявки не повідомив.

У судовому засіданні позивач заявив клопотання про заочний розгляд справи і про збільшення позовних вимог на 1 000 грн. Суд задовольнив усі клопотання Машкова та виніс ухвалу про заочний розгляд справи. Заочним рішенням позов був задоволений у повному обсязі.

На зазначене рішення суду Яшин подав апеляційну скаргу.

Апеляційний суд виніс ухвалу, в якій зазначив, що апеляційна скарга не підлягає прийняттю до апеляційного провадження, оскільки оскаржити заочне рішення в загальному порядку може лише позивач.

Дайте правову оцінку діям суду першої інстанції, апелям цінного суду та відповідача.